Почаїв - це місто на Тернопільщині — відомий паломницький центр християн. Адже саме тут розташований найбільший православний монастир Західної України — Почаївська лавра.
Перша письмова згадка про місто датується серединою 15 століття. Хоча археологи знаходили тут побутові речі доби неоліту. За однією з легенд під час монголо-татарської навали сюди переселилася частина ченців із Києва з монастиря на річці Почайна, що й дало назву майбутньому місту.
До кінця 18 століття Почаїв переходив у володіння різних литовсько-польських шляхтичів. У 1795 році в результаті третього поділу Польщі — відійшов до Російської імперії. Статус міста Почаїв здобув нещодавно — у 1978 році.
Звичайно, це Почаївська Успенська лавра, яка є другою за величиною в Україні після Києво-Печерської, та входить до складу Кременець-Почаївського державного історико-архітектурного заповідника. У письмових джерелах храм вперше згадується в 1527 році. У 1597 представниця місцевої шляхти, Анна Гойська, подарувала йому чудотворну ікону Божої Матері, яка досі зберігається в Успенському соборі над Царськими воротами, та започаткувала тут монастир. Нині до комплексу лаври входять Троїцький, Свято-Успенський та Преображенський собор, 5 церков та храмів, каплиці, келії, надбрамний корпус, Архієрейський дім, літній вівтар тощо.
Іншою відомою святинею Почаєва є Свято-Духівський скит, на місці, де за легендою оселився засновник Почаївської лаври – афонський монах Мефодій. Тут знаходяться його мощі та чудотворна ікона.
Історико-художній музей, відкритий у 1959 році. Експозиція, що нині знаходиться у історичному приміщенні банку, розповідає про історію монастиря, сакральне мистецтво Волині, роль Почаєва в житті Т.Шевченка.
