МАЛЬОВНИЧИМИ МІСЦЯМИ: ВИТАЧІВ-КАНІВ

ПРОГРАМА ТУРУ:

8:10 – Виїзд комфортабельним автобусом з Києва за маршрутом подорожі.
Дорогою гід розповість про найцікавіші об’єкти, через які будемо проїжджати.

9:20 – 11:00 с.Трипілля. Оглядовий майданчик і музей Трипільської культури.
Трипілля — сотне містечко, в якому у 1649 році налічувалося 75 козаків, розташоване в долині невеликої річки Красна, на правому березі Дніпра. 
Влітку 1901 року була відкрита Трипільська культура археологом-любителем Вікентієм Хвойкою.
За однією з версій, свою назву прийняло від давньоруського міста Треполя, залишки, якого можна побачити в Трипіллі. 
Місто Треполь, побудований Ярославом Мудрим, називалось «водяними воротами» до Київської Русі, мало важливе значення як форпост, 
який захищав кордони від нападів печенігів і половців. Від Треполя розходяться в різні боки Зміїні Вали. У Трипіллі діє археологічний музей.

11:30 - 14:00 переїзд в с. Витачів з дерев’яною козацькою церквою, збудованою за проектом самого Тараса Шевченка та вітряком на пагорбі, 
в оточенні глибоких ярів. 
Час для обіду-пікніка на Дніпровських кручах з оглядом краєвидів!

Витачів вважається одним з найдавніших поселень Київської Русі. 
Деякі джерела вказують на те, що як постійне поселення Витачів існує щонайменше 1600 років. 
У творах візантійського імператора Костянтина Багрянородного – Витачів вперше згадується як великий порт на Дніпрі. 
Поблизу села розкопано давньоруське городище. У Витачеві збереглися сліди старих валів. 

14:30-15:30 переїзд до Ржищева. Троїцька церква — пам'ятка архітектури 19 століття, православний храм у місті Ржищів на Київщині.(Спас на воді)
Стародавнє місто, донині невідоме ким і коли засноване. Характерна риса цієї місцини — велика кількість ярів та пагорбів, 
що роблять його краєм з незабутніми ландшафтами. Ви побачите Троїцьку церкву — пам'ятку архітектури 19 століття, 
православний храм, який ще має назву Спас на воді.

16:00-17:30 Тарасова Гора
Тарасова гора в Каневі – національна святиня українського народу, місце поклоніння пам’яті видатного поета-пророка Тараса Шевченка. 
На цій горі в XI ст. було засновано печерний Канівський монастир, після чого її стали називати Чернечою горою. 
У середині XIX, відвідавши ці місця, Т. Шевченко захотів придбати тут ділянку для будівництва садиби, 
проте його планам не судилося здійснитися. 
Після смерті в С.-Петербурзі, Шевченко спочатку був похований на Смоленському кладовищі, проте, за наполяганням громадськості, 
10 травня 1861 труну з прахом поета було доставлено до Канева. Згідно із заповітом, його поховали на високій дніпровській кручі, 
яку з тих пір називають Тарасовою горою. На могилі був насипаний курган і встановлено хрест. 
У 1925 р створено Шевченківський національний заповідник у Каневі. 
У 1939 р встановлено найбільший в Україні пам’ятник Шевченку, побудовані сходи в 342 ступені з фонтаном “Лілія”. 

17:30-18:00 – Переїзд через Канівську ГЕС; коротка зупинка (30хв) на греблі Канівської ГЕС. 

18:00 – виїзд до Києва 

20:00 – прибуття в Київ