Острів Сардинія (Sardegna) розташований у Середземному морі на захід від Апенінського півострова. Його площа становить трохи більше ніж 24 тисячі квадратних кілометрів; на Сардинії постійно проживає понад 1,66 мільйона осіб. До складу Італії Сардинія входить у правах автономної області (Regione Autonoma della Sardegna); вона ділиться на 8 провінцій, адміністративний центр – місто Кальярі (Cagliari).
Сардинія лежить у безпосередній близькості до французького острова Корсика (Corse); їх поділяє протока Боніфачо (Bocche di Bonifacio), його ширина трохи більше 11 км. На Сардинії переважає гористий рельєф, на сході острова гори підходять майже впритул до води; у західній частині острова переважають низовини. Тут тепло і сухо – взимку до +10º C, влітку вище +25º C.
Історія
Острів був заселений людьми з давніх-давен: археологи знайшли безліч доісторичних пам'яток 4-2 тисячоліть до нашої ери. Деякі з них є унікальними і свідчать про тісний зв'язок Сардинії з іншими народами, що населяли Середземномор'я. Острів побував під владою фінікійців, римлян, арабів, ним послідовно володіли Арагонська династія, Іспанія, Австрія. На Сардинії знайдено тисячі нурагів (Nuraghe), мегалітичних веж, навколо яких селилися люди. Вони були збудовані у 2 тисячолітті до нашої ери; про походження будівельників цих колосальних споруд вченим нічого не відомо досі. Унікальність будівель у тому, що величезні камені, з яких складені вежі, не скріплені між собою, і вся вежа тримається тільки завдяки масі каменів, що давлять один на одного.
Сардинські нураги знаходяться за охороною ЮНЕСКО.
Гастрономія
Сардинія – один із регіонів Італії, де у великих кількостях виробляють сир пекорино (pecorino). Його роблять із овечого молока, а до раціону місцевих жителів він увійшов ще за часів стародавніх римлян. На острові виробляється два його різновиди – пекорино романо та пекорино сардо. З останнього на Сардинії роблять особливий вид сиру, кас марцу (casu marzu), специфічний продукт, ніде більше не споживаний. У м'якій сирній масі мешкають личинки сирної мухи; з цієї причини касу марцю довгий час було заборонено в Італії як заражений продукт. У 2010 році він був визнаний культурним надбанням острова та знову дозволений до продажу. Місцеві жителі їдять його з великим задоволенням, сир вважається делікатесом.
Визначні місця
Су-Нураксі-ді-Баруміні (Su Nuraxi di Barumini) - давня фортеця (хоча про призначення споруди вчені сперечаються досі) є поєднанням ходів між високими кам'яними стінами. Вхід на територію комплексу можливий лише у складі організованих туристичних груп. Любителям історії обов'язково потрібно завітати на територію першого міста, заснованого на острові фінікійцями.
Нора (Nora) розташована за 30 км від Кальярі; її знайшли випадково 1950 року, коли шторм розмив землю, і під нею виявилася стародавня кладка. Тут збереглися залишки житлових будов, храмів, старовинні вулиці. Розкопки ведуться досі.
Неподалік Альгеро знаходиться грот Нептуна (Grotte di Nettuno) – відкрита для туристів частина великої печери, вглиб якої можна проникнути метрів на 80-100.
У середині минулого століття до неї прорубали сходи у скелі; у грот є доступ і з моря.
Вартість відвідування – 13 євро, ще 15 потрібно заплатити за катер, якщо не хочеться йти пішки 650 сходинками.
На північ від Сардинії, між нею та Корсикою, лежить архіпелаг Ла-Маддалена (Arcipelago della Maddalena). Він складається з 62 островів, один з яких Буделлі (Budelli), отримав світову популярність завдяки фільму Мікеланджело Антоніоні «Червона пустеля». Острів входить до складу національного парку; він безлюдний. Його площа – лише 1,6 кв.м, а загальна довжина узбережжя – 12 км. Невеликий пляж покритий піском рожевого кольору, оскільки в ньому є найдрібніші частинки черепашок. Доступ на пляж закритий, але помилуватися ним можна з моря.
Пляжі
Острів Сардинія - це насамперед 180 км різноманітних пляжів. Піщані та галькові, білі та рожеві, упорядковані та дикі, пляжі Сардинії відрізняються чистотою води та узбережжя та гарним ландшафтом.
Курорти:
Смарагдовий берег Коста Смеральда (Costa Smeralda) – найфешенебельніший пляжний район на карті Сардинії. Розташовується у північно-східній частині острова. Назву отримав завдяки ліванському принцу-мільярдеру Ага Хану, який купив тут землю в 1960 р. Принц відбудував велику курортну зону, що включає яхт-клуб «Коста Смеральда».
Порто Черво (Porto Cervo) по праву визнано перлиною Смарагдового берега. Має розвинену інфраструктуру та найкращі в Європі яхтові причали.
Популярне місце відпочинку «багатих та знаменитих».
Пляж Spiaggia del Principe названо на честь Ага Хана. Піщаний, має форму підкови, пологий спуск та гранітне дно.
Пляж Лісчіа Ружа (Liscia Ruja) гарний своєю неглибокою затокою, білим і рожевим піском і навколишніми суничними і ялівцевими деревами. Ідеальний для сімей із маленькими дітьми.
На південь знаходиться Петра Ружа (Petra Ruja) - рожевий пляж Смарагдового берега. Такий відтінок йому надають уламки та черепашки мальовничих червоних скель, що розкинулися на узбережжі. Готелі Порто Черво – найкращі на Сардинії, багато елітних та дорогих, але є й бюджетні варіанти проживання.
