Бухта Ханіфару (Hanifaru Bay) - унікальний заповідник на Мальдівах для людей, хто любить снорклінг з мантами і китовими акулами. Охороняєма підводна затока, розташована в морському біосферному заповіднику ЮНЕСКО, в Баа Атол. Існують суворі правила перебування в місці, щоб захистити і зберегти це унікальне чудо природи.
Риф в Hanifaru Bay можна порівняти з гігантською лійкою, розмірами близько 1300 метрів, де внутрішня вузька частина становить приблизно 600 метрів, і де китові акули і манта зустрічаються найчастіше. Сезон китових акул з травня по листопад. У цей період в воронку потрапляють величезні маси планктону, залучаючи на бенкет китових акул і школи манта. В цей час там можна виявити більше ста особин манта і кілька китових акул. Це відома найбільша станція годування в світі.
Hanifaru, розташований в Баа Атолл, на безлюдному острові на Мальдівах з невеликою закритою підводною затокою, розміром приблизно з футбольне поле, відомий місцевим жителям як 'Vandhumaafaru Adi'. З високою морської біологічною варіативністю, єдиний біосферний заповідник на Мальдівах, Атолл Баа є домом для різноманітності морської флори і фауни, і підводного світу вражаючої краси.
Головна визначна пам'ятка Баа Атола - Бухта Ханіфару (Hanifaru Bay), відома як нерестовище для сірих рифових акул і скатів -хвостоколів знаходиться в 5 хв на човні з Дхаварандхоо. Затока Ханіфару також є однією з дуже небагатьох місць в світі, куди для спарювання приходять китові акули. Однак найбільшу популярність Ханіфару принесли загадкові, витончені, допитливі й чарівні Манта (Manta alfredi), концентрація яких в сезони планктону може доходити до 200 особин.
Неймовірне біорізноманіття всередині цієї затоки склалося завдяки величезній масі планктону, яка скупчується там в період з травня по листопад. Сотні цих великих, витончених, хрящових пластіножаберних риб збираються на бенкет в багатих планктоном водах. Тож не дивно, що разом з манта в цю дивовижну Мальдівську затоку стікаються інші особини - підводні фотографи. Маленькій Острів Ханіфару і навколишні його води знаходяться під захистом і є морський зоною, що охороняється.
Hanifaru Bay - тільки для снорклинга, дайвінг тут заборонений. Під час плавання Ви повинні тримати правильну дистанцію від китових акул і скатів, в радіусі 3 метрів від головної частини і 4 метри від хвоста. Ви не повинні наближатися до морської тварини спереду або перетинати її шлях, зупиняти її і плисти разом з нею. Дозволяється робити фото, але без спалаху. Дотики, погладжування або навіть зближення - заборонені і є навчені рейнджери, які контролюють ваші рухи.
До введення в дію цих правил місце було переповнене човнами і туристами. У якийсь момент чисельність китових акул і манта різко пішла на спад, вважають, що це було порушено втручанням людини. Тому дуже важливо дотримуватися правил поведінки, щоб зберегти це дивовижне місце.
Якщо ви хочете відвідати Hanifaru Bay, ви раніше повинні зареєструватися в Центрі для відвідувачів на острові Дхаравандхоо (Dharavandhoo). Цей Центр знаходиться під управлінням Фонду Охорони Природи Атола Баа - BACF. Тут ви можете замовити і оплатити снорклинг екскурсіію з гідом. Ціна приблизно $ 35.
Коли настає час припливу, щасливі любителі снорклинга приходять, щоб побачити і сфотографувати вируючий банкет. Як правило, годування манта схоже на балет над кораловим рифом. Однак через замкнутий простір і велику кількость тварин про статус-кво все забувають. Їх природний ритм годування замінюється божевільним жором, який призводить до повної дезорганізації, як ніби сотні авто б'ють один одного бамперами.
Спостерігати годування манта в Ханіфару Бей - незабутнє видовище. Скати приходять в затоку тільки після припливу, спочатку поодинці, а потім несподівано чисельність може зрости до 200 особин, які знаходяться в бухті від 2 до 4 годин. Ця невелика підводна ділянка в поєднанні з багатим планктоном-«супом» змінила природні особливості харчування цих граціозних істот, чий розмах крил може досягати до 3,5 м.
Манти зазвичай ъдять статечно, будучи зразком поведінки, коли тіло перекочується і пливе у поверхні, щоб профільтрувати воду з планктоном через головну частину з допомогою широко відкритих ротів, і яка потім виходить назад через зябра. Туристи стікаються в цю замкнуту "миску з супом", щоб спостерігати «циклон годування» манта. Під час масового годування 50 або більше мантыв шикуються хвостами в лінію і закручують своїми плавниками гігантську воронку, куди, як в пилосос, втягується планктон. Якщо число збільшується до 100, спіраль манта виходить з під контролю і на гулянці настає хаос. Безсумнівно, стати свідками цього видовища потрібно хоча б один раз в житті.
У період з травня по листопад щороку, під час Південно-Західного мусону, в певні дні фази місяця масовано нарощують планктон в затоці. Така висока концентрація привертає в Ханіфару сотні «фильтраторыв» і не дивуйтеся, якщо побачити тут до 200 манта в супроводі десятка китових акул.
Сьогодні Hanifaru Bay вважається найбільшою в світі станцією годування скатів Манта. Протягом сотень років Ханіфару був відомий місцевим рибалкам, які часто відвідували цей сайт для полювання на китових акул. В середині 1990-х років місце відкрили дайвери і таке видовище не довго трималося в секреті, і незабаром до 14 човнів щодня намагалися втиснутися в цю невелику площу в очікуванні ефектного підводного шоу. Масла у вогонь підлив журнал National Geografic, опублікував фото і відео годування скатов. Різкий поворот настав в 2008, коли Міністерство рибальства (яке також уповноважено законом про створення спеціальних заповідників), вирішило здати в оренду Hanifaru Bay на довгостроковій основі, яка передбачала розробки для промислових цілей . Крім того, острів не був виставлений на торги і не враховувалася оцінка впливу на навколишнє середовище,щоб переконатися, що орендар поважає природне середовище в договірній області. Bluepeace і інші зацікавлені сторони прийняли необхідні міри і успішні протести поклали кінець промислового розвитку на Hanifaru. Розуміючи, що затока перетворюється в циркову арену і ситуація буде стійко впливати на екологію району, була прийнята активна життєва позиція, і в 2009 урядом Мальдівів затока була оголошена морським заповідником. У 2011 році вона також була визнана головною територією, що охороняється в рамках всесвітнього біосферного заповідника ЮНЕСКО, що охоплює острови Атола Баа.
З пишною зеленою рослинністю джунглів і широким білим піщаним пляжем, Острів Дхахравандхоо, розмірами 1330Х500 метрі,в є домом для населення чисельністю понад 800 осіб, яке будує свою економіку в основному на туризмі і рибальстві. У 2012 на острові відкрився аеропорт (DRV), який обслуговує літаки внутрішніх авіаліній Maldivian і FlyMe, що виконують рейси з Мале та інших островів архіпелагу Мальдівського. На Dharavandhoo є економ-готелі і гостьові будинки, медичний центр, туристичне агентство, 2 дайвінг-центри, більше 7 продуктових магазинів, ресторани, дитячий сад, два футбольних поля, дві мечеті і пристань. Електростанція забезпечує енергією 24/7. Велика частина місцевих жителів, крім діверхі (національна мова), говорять англійською, більшість з них також володіє іншими мовами.Незважаючи на супутникове телебачення або мотобайк, є дуже небагато, що відрізняє цей острів від вікових Мальдівів. Дхаравандхоо сонний острів. У розпал дня остров'яни ховаються від сонця, а ввечері вулиці села оживають людьми.
В цілому, остров'яни ввічливі, привітні і спокійні люди. Життя затихає в 9 вечора, але прокидається рано вранці із закликом до молитви та зі світанком. Піщані дороги утворюють мережу вулиць з барвистими бунгало і скромними будинками. Зроблені з кораловї цегли, ці мальовничі котеджі являють тісний зв'язок острова з океаном.
Їх пишні сади лопаються від бананових і хлібних дерев, а лози маракуї повзуть вгору по стінах. У маленьких городах вирощують листові овочі і яскраві перці, а величезні пальми забезпечують бажану тінь і втамовують спрагу. Північна частина Дхаравандхоо досі зберегла свій оригінальний пальмовий ліс. Пересуватися по острову можна пішки або на велосипедах.
