Хмельницька область

Хмельницька область утворена 22 вересня 1937 р. її площа 20,6 тис. кв. км, тобто 3,3% території республіки. За цим показником вона займає 19 місце. Розміщена на крайньому сході Подільської лісостепової височини, а своєю північною частиною (Славутський і частково Шепетівський та Полонський райони) заходить у Полісся, яке в цій частині теж є височиною. Середня абсолютна висота області 275м над рівнем моря, а її максимальні висоти значно перевищують 300м.

На південь від Шепетівської рівнини знаходиться Горинь-Слуцька або Північноподільська лесова хвиляста височина з середніми висотами 300м над рівнем моря. Височина виразно відділяється 20...30-мeтровим уступом від Шепетівської рівнини. Уступ тягнеться по лінії сіл Кунів–Плужне та міст Шепетівка–Полонне, а далі переходить у Житомирську область на міста Чуднів–Бердичів. 
На території Хмельницької області за допомогою свердло­вин у ряді пунктів виявлено мінеральні води. Найбільш перспективними з них є мінеральні води, поширені у районах смт.Сатанів та міст Кам'янець-Подільський і Полонне.

Рельєф поверхні Хмельницької області різноманітний. Його розвиток і особливості будови визначаються двома основними природними процесами: дією внутрішніх (ендогенних) сил, тобто тих, що знаходяться всередині Землі, і зовнішніх (екзогенних) сил, які поступають на Землю з сонячним промінням і зумовлюють вітер, дощ, льодовики тощо. До дії природних процесів долучається ще господарська діяльність людини (вирубка та насадження лісів, будова гребель на ріках, меліоративних каналів і насипів, розорювання степів і лук тощо).

Із форм рельєфу, які заслуговують на увагу, треба відзначити орографічні уступи. Такий уступ простягається у вигляді продовження Кременецького, але менш вираженого, денудаційного уступу від сіл Кунів–Плужне на міста Ізяслав–Шепетівка–Полонне. Висота уступу 20... 30м. Він досить пологий, але чітко відділяє лесову поверхню Білогірської височини від супіщаної поверхні Шепетівського полісся. Є припущення, що в основі цього уступу лежить древній Андрушівський розлом.

Геоморфологічні райони. Шепетівське полісся. В основі цього округу лежить Шепетівський тектонічний блок, який займає найпівнічнішу частину області і відзначається найменшими абсолютними висотами поверхні (за винятком долини Дністра). Середні абсолютні висоти його коливаються в межах 220...240м.

Шепетівське полісся з півдня обмежено Шепетівським уступом, який простягається по лінії сіл Кунів–Плужне на міста Ізяслав–Шепетівку–Полонне, і відділяє Подільське лесове плато з лісостеповими ландшафтами.

Скрипівський район (геоморфологічний) – це горбиста височина з ерозійним балочним розчленуванням, розташована між Хоморою і орографічним уступом Шепетівка–Полонне. На відміну від Білогірського району тут відсутні не лише крейдові відклади, але і значною мірою неогенові. Четвертинні лесовидні суглинки більшою частиною залягають безпосередньо на докембрійських кристалічних породах. Якщо південна та північна межі цього району виразні та чіткі (Хомора на півдні та поліська рівнина на півночі), то західна – досить умовна. Проводять її по лінії сіл Клубівка–Шуровечки–Сахнівка, яка відділяє цей район від Полквинської рівнини. Східна границя проходить по межі з Житомирською областю. Середні максимальні висоти у цьому районі (290... 300м) поступово падають на схід, внаслідок чого вся поверхня району значно вирівнюється.